Уже на співбесіді склалося враження, що з керівництвом щось не так. Тоді подумала, що, можливо, просто здалося. Але з часом мої підозри лише підтвердилися.
На мітах керівник Юрій постійно розповідав про те, як він когось звільняє, як працівники плачуть і просять їх не звільняти. Особливо часто згадував колишнього працівника Назара, який дуже не хотів іти з компанії та буквально просив його не звільняти. Усе це звучало максимально дивно та непрофесійно.
Також Юрій постійно наголошував, що ми отримуємо “дуже велику зарплату”, при цьому працівників регулярно принижували та знецінювали. Від інших людей я неодноразово чула, що Юрій говорить про моє можливе звільнення та пише про це іншим працівникам. Сам він це заперечував і казав, що нічого подібного не говорив та не писав, а лише просив, щоб мені допомагали. Хоча я бачила зовсім інше.
Найдивніше те, що на особистих мітах Юрій поводився абсолютно інакше — дуже культурно спілкувався,часто хвалив мене, казав, що все добре та я виправляюся. Але паралельно від інших людей я чула зовсім протилежні речі: що мене обговорюють, знецінюють і планують звільнити. Коли ти чуєш таке за спиною, це не мотивує працювати краще — це лише повністю вбиває мотивацію та бажання працювати в такій атмосфері.
При цьому жодної реальної підтримки чи нормального введення в роботу я не отримувала. Замість конструктиву — постійний психологічний тиск і демотивація. У якийсь момент мені навіть порадив звернутися до психолога, натякаючи, що проблема нібито в мені, хоча я завжди відкрито комунікувала, ставила питання та проговорювала всі моменти напряму.
Більше того, я сама неодноразово проявляла ініціативу та пропонувала виходити на особисті міти, щоб обговорювати будь-які питання відкрито. Я прямо говорила: якщо щось не подобається в моїй роботі — звільняйте мене або я можу самостійно піти. Я абсолютно не боялася звільнення й не трималася за це місце будь-якою ціною. Не потрібно було обговорювати мене з іншими людьми або писати комусь про те, що мене планують звільнити. Я доросла людина, яка самостійно відповідає за свої дії та готова до прямого діалогу.
І якщо чесно, зарплата там була далеко не така “велика”, як про це постійно говорилося. Тому я не зовсім розумію, чому людей настільки намагалися тримати страхом звільнення. Сама компанія непогана, але атмосфера, яку створював керівник, перекривала будь-які плюси.
Складається враження, що така поведінка керівника — це прояв власної невпевненості в собі та слабкості. Бо замість того, щоб будувати здорову атмосферу в колективі, мотивувати людей і нормально комунікувати, він обирає приниження, маніпуляції та обговорення працівників за спиною.
До речі, хороші відгуки про компанію та про нього Юрій часто просить писати самих працівників. Тому значна частина позитивних відгуків написана саме людьми з команди на його прохання.
Я дуже ціную, люблю та поважаю себе, тому хочу працювати в здоровій атмосфері, де є повага, адекватна комунікація та професійне ставлення до людей. Саме тому не бачила сенсу продовжувати цю співпрацю.
GoIT
Tamga
