Тут я отримала найбільш травматичний досвід за свою карʼєру

Онбординг був чудовий: що рекрутер, що head напрямку комунікацій та pr були максимально професійні та ввічливі, список задач на випробувальний був визначений з перших же днів та гарно структурований. Однак тут я вперше зіткнулась із тим, що моєму менеджеру взагалі не подобався текст, який я пишу, відповідно кожен piece of content  доводилося допрацьовувати безліч разів, й не завжди правки були аргументовані логікою. Загалом, до цього моменту запитань немає, таке може траплятися (хоч зі мною було й вперше), хоча трішки дивно, що на етапі оцінювання тестового в компанії не змогли оцінити, це match, чи ні. 

Зібравши за місяць роботи в компанії більше правок ніж за попередній рік роботи в іншій компанії та паралельно на фрілансі, діло дійшло до логічного завершення співпраці (офіційно ми ще про це не говорили; я просто відчувала це й чекала кроку зі сторони компанії ближче до кінця місяця). І тут найцікавіше. Про факт пошуку на моє місце іншого співпрацівника я дізналася із відкритої вакансії на Djinni. Відразу зв'язалась з менеджеркою та hr, але мене запевнили, що все ок і причин переживати немає, вакансію видалили. Того ж вечора я вийшла з менеджеркою на кол, на якому дізналась, що ми не будемо продовжувати співпрацю. 

Загалом, у період офбордингу вся ввічливість кудись зникла, причому навіть з боку рекрутерки, з якою ми так приємно спілкувались на самому початку.

Ще приблизно за місяць, коли я вже працювала в іншому місці, мене почала кошмарити бухгалер, погрожуючи якимись перевірками, якщо я не підпишу папери. Причому, цей підпис потрібен був виключно для їхньої звітності і мені його відсутність нічим не загрожувала, але чомусь попросити адекватно мене вони не змогли.

Загалом, враховуючи, що компанія високо знаходиться у списку працедавців українських IT компаній, для мене дуже дивно було варитися в цьому.