Домагання

Загалом у мене залишилися змішані враження від роботи в компанії. З одного боку — усе виглядало цілком гідно: цікаві завдання, комфортні умови, різноманітний колектив. З іншого — був один момент, який залишив дуже неприємний осад і, по суті, став однією з причин мого звільнення. Мова йде про співробітницю з одеського офісу. Не хочу вказувати її посаду — думаю, хто стикався, зрозуміє, про кого мова. Протягом усього мого часу в компанії вона демонструвала нав’язливу поведінку стосовно чоловіків у команді, зокрема й до тих, хто працював віддалено з інших країн. Попри внутрішні правила компанії, які прямо забороняють будь-які особисті стосунки між колегами, вона повністю їх ігнорувала. У моєму випадку це виражалося в низці повідомлень у MS Teams, де вона відкритим текстом писала речі на зразок: «Ти тільки скажи мені “так” — і я відразу приїду». А ще одна з її улюблених фраз, яку вона повторювала майже як виправдання своєї поведінки: «Ну як же так? Чому я досі одна? У мене ж дві вищі освіти!» Це був перший випадок у моїй кар’єрі, коли я зіткнувся з таким нав’язливим і недоречним ставленням у професійному середовищі. Повторюся — сама компанія мені загалом сподобалась, але подібні ситуації, коли правила існують лише формально, а ніхто не слідкує за їх дотриманням, ставлять під сумнів професійну етику. Сподіваюсь, у майбутньому компанія приділятиме більше уваги таким випадкам, щоб забезпечити справді безпечну й поважну атмосферу в колективі.